Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI — перша половина XVII ст.)

Згадайте, коли почався процес входження українських земель до скпаду іноземних держав.

Як ви розумієте значення понять «інкорпорація », «унія»?

Чи пам’ятаєте ви, що більшість українських земель увійшли до Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського?

1. Статус українських земель у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського

На початок XVI століття українці не мали власної держави. Українські землі були розділені між Польським королівством, Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським, Священною Римською та Османською імперіями, Московським царством.

До складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського ввійшли Київщина, Брацлавщина (Східне Поділля), Волинь та Підляшшя. В XVI столітті ці землі втратили ознаки автономії, а литовські правителі підтримували римо-католицьку церкву й польську культуру. Проте українські князі, шляхта намагалися зберегти місцеві порядки в управлінні та судочинстві. Вони, як і більшість населення, залишалися православними, використовували руську (староукраїнську) мову. Це створило підгрунтя для майбутнього розквіту української культури.

Після невдалих Кревської та Городельської уній польські магнати не полишали думки посилити вплив на Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське й остаточно приєднати його під зверхність польської корони. Відтак у середовищі українських князів виникла ідея відновлення держави з центром у місті Києві. їхньою останньою спробою відстояти автономію українських земель було повстання 1508 року під проводом Михайла Глинського, яке завершилося невдало.

1. До яких іноземних держав входили українські землі на початку XVI століття?

2. Як реагували українські князі і шляхта на політику правителів Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського?

3. Коли відбулося повстання під проводом Михайла Глинського?

Із «Записок про московитські справи» (1549 рік) австрійського дипломата Сигізмунда Герберштейна про Михайла Глинського

«... (князь) освоїв витончені манери й лицарські звичаї, був спритним у військових вправах: перегонах, фехтуванні, боротьбі, стрибках, а також і в розвагах, на зразок танців та всілякої куртуазії, чим і зажив собі особливої слави... Він відрізнявся міцною статурою і гострим розумом, умів дати вірну пораду, був однаково здатним і на серйозну справу, і на жарт і, поза сумнівом, був, як кажуть, людиною на всяку годину».

1. Які якості Михайла Глинського вирізняли його з-поміж українських шляхтичів?

2. Попрацюйте з інтернет-джерелами та з’ясуйте, чому доля Михайла Глинського була трагічною?

Політичне становище українських земель у першій половині XVI століття

Попрацюйте в парах.

1. Складіть запитання, використовуючи карту та легенду карти.

2. Запропонуйте їх іншій парі. Послухайте відповіді, узагальніть інформацію.

2. Українські території у Польському королівстві

До Польського королівства входили Галичина, Західна Волинь (Белзщина, Холмщина) й Західне Поділля. Влада цілеспрямовано здійснювала щодо українських земель політик інкорпорації. На ці території поширили законодавство Польського королівства його адміністративно-територіальний устрій. Було створено Руське, Белзьке та Подільське воєводства.

Система управління на українських землях перебувала винятково в руках поляків. Влада посилювала привілеї польської шляхти, католицької церкви. В міста запрошували німецьких, єврейських, вірменських переселенців, котрим надавали пільги. Тому частка українського населення тут зменшилася. В XVI столітті посилилася полонізація українських міст, особливо Львова. Місто активно забудовували переселенці й поляки так, що старий князівський Львів опинився за межами нового Львову.

Щоб зрівнятися в правах з польською шляхтою, місцева українська знать полонізувалася (ополячувалася). Більшість її представників приймали традиції та закони Польської держави, і стали вважати її своєю політичною батьківщиною. Натомість частина українців-русів, попри утиски, залишалася православною і пам'ятала про своє коріння.

1. Назвіть адміністративно-територіальні одиниці, створені на українських землях у складі Польського королівства.

2. Яку політику провадили поляки на українських землях?

3. Що було характерним для української знаті у Польському королівстві?

Із грамоти польського короля Сигізмунда І місту Львову (1525 рік)

«Під час нашого перебування в минулому році у місті Львові до нас звернулися зі скаргою громадяни того ж нашого міста Львова, руської віри... Порадившись із нашими радниками, ухвалили... Громадяни міста Львова грецької та руської віри задоволені своїм місцеперебуванням і вулицями, з давніх-давен визначеними для їх житла тут у Львові; інше ж житло, що знаходиться по інших місцях і вулицях... не мають права купувати, будувати та мати у володінні, не можна приймати до цехів та допускати до ремесел, ми залишаємо назавжди в попередньому стані».

1. Чи мали українці, жителі міста Львова, руської віри, перспективу для ведення власної справи? Відповідь обгрунтуйте.

3. Українські землі в складі Священної Римської та Османської імперій, Московського царства

У XVI столітті Османська імперія досягла вершини своєї політичної та військової могутності, а її кордони — територій Європи. У васальну залежність до Османської імперії потрапили й українські землі як частинки держав, до яких вони належали. Буковина входила до Молдовського

князівства, яке у 1538 році було підкорене Османською імперією, отож і Буковина опинилася під її владою. Наприкінці XV століття портові міста північного узбережжя Чорного моря стали провінцією Османської імперії, а Кримське ханство — його васалом.

У 1526 році турецьке військо розгромило угорців у битві під містом Мохач й Угорське королівство припинило існування. Західна частина Закарпаття відійшла до Священної Римської імперії, в якій правили імператори з австрійської династії Г абсбургів, а східна — до Трансільванського князівства, васала Османської імперії.

Внаслідок воєнних дій початку XVI століття між Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським та Московським царством Чернігівщина та Новгород-Сіверщина відійшли до Московського царства. З одного боку, країна була православною, як і місцеве населення, але, з іншого — прагнула, щоб її піддані українці поступово забули про своє походження і змирилися з новим володарем — царем. Українські землі, розташовані на литовсько-московському прикордонні, часто ставали ареною військових дій, що негативно впливало на життя місцевого населення.

1. Які українські землі опинилися під зверхністю Османської імперії?

2. До складу яких держав увійшло Закарпаття в результаті битви біля міста Мохач?

3. Яка держава у XVI ст. володіла Чернігівським та Новгород-Сіверським князівствами?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Вкажіть спільні і відмінні риси, які визначають політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Польського Королівства.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська